1. Орфографічний словник української мови

протоколіст

протоколі́ст

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протоколіст — -а, ч., заст. Дрібний чиновник, що веде протоколи (в суді, канцелярії і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. протоколіст — ПРОТОКОЛІ́СТ, а, ч., заст. Дрібний чиновник, що веде протоколи (в суді, канцелярії і т. ін). У двері встромилися пики головного наглядача й писарчука-протоколіста (Ю. Хорунжий). Словник української мови у 20 томах
  3. протоколіст — Протоколі́ст, -та; -лі́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)