розкат

1. Насипний майданчик для розміщення старовинних гармат, які мали розкочуватися під час стрілянини. Влаштовувався під фортечним валом.

2. Невеликі виступи в кутах фортечних стін для однієї чи кількох гармат.

3. Траншея для облоги фортеці.

Значення в інших словниках

1. розкат — розка́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. розкат — -у, ч. 1》 Схил або укочене чим-небудь місце (перев. на зимовій дорозі). 2》 заст. Плоский насип або дерев'яний поміст біля кріпосної стіни чи окопу для встановлення гармат. || розм. Весь кріпосний вал, усе земляне укріплення фортеці. 3》 спец.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкат — Гуркіт, грюк, грюкіт, гук, гуркотня, грим, грім  Словник чужослів Павло Штепа
4. розкат — РОЗКА́Т, у, ч. 1. Схил або укочене чим-небудь місце (перев. на зимовій дорозі). 2. заст. Плоский насип або дерев'яний поміст біля кріпосної стіни чи окопу для встановлення гармат. Дорош розміряв окопи і розкати, бо знав і кріпості будувать (О.  Словник української мови у 20 томах
5. розкат — ПЕРЕКА́ТИ мн. (розкотисті звуки), ПЕРЕКО́ТИ, РОЗКА́ТИ, РОЗКО́ТИ. І перекатами гуде крізь вікна місто неспокійне і ніч і день, і ніч і день (В. Сосюра); Десь далеко вчувалися перекоти першого, весняного грому (М.  Словник синонімів української мови
6. розкат — РОЗКА́Т, у, ч. 1. Схил або укочене чим-небудь місце (перев. на зимовій дорозі). 2. заст. Плоский насип або дерев’яний поміст біля кріпосної стіни чи окопу для встановлення гармат. Дорош розміряв окопи і розкати, бо знав і кріпості будувать (Стор.  Словник української мови в 11 томах