розпірка —
ро́зпірка 1 іменник жіночого роду розпорене місце в одязі ро́зпірка 2 іменник жіночого роду брус
Орфографічний словник української мови
розпірка —
див. перекладина
Словник синонімів Вусика
розпірка —
I -и, ж. Розпорене місце в одязі. || Розріз в одязі, зроблений відповідно до його крою, фасону. II -и, ж., спец. Брус, що використовується в різних конструкціях і спорудах для фіксації їх у певному положенні. || Будь-що, чим розпирають, розсовують що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розпірка —
1. розпинка 2. це дірка
Словник чужослів Павло Штепа
розпірка —
РО́ЗПІРКА¹, и, ж. Розпорене місце в одязі. Чорна тенетка, де-не-де полатана, де-не-де у розпірках, теліпалася, ніде не прилягаючи до схудлого тіла (Л. Яновська); // Розріз в одязі, зроблений відповідно до його крою, фасону.
Словник української мови у 20 томах
розпірка —
РО́ЗПІРКА¹, и, ж. Розпорене місце в одязі. Чорна тенетка, де-не-де полатана, де-не-де у розпірках, теліпалася, ніде не прилягаючи до схудлого тіла (Л. Янов., І, 1959, 301); // Розріз в одязі, зроблений відповідно до його крою, фасону.
Словник української мови в 11 томах