розпірка
РО́ЗПІРКА¹, и, ж.
Розпорене місце в одязі.
Чорна тенетка, де-не-де полатана, де-не-де у розпірках, теліпалася, ніде не прилягаючи до схудлого тіла (Л. Яновська);
// Розріз в одязі, зроблений відповідно до його крою, фасону.
Дівчатка стрижені і в завивках, спідничини вузенькі, до колін, з розпіркою ззаду (Григорій Тютюнник);
Легкий гірський вітерець .. куйовдив чорне волосся Кульжан.., залітав у розпірку її довгої сорочки (З. Тулуб);
До стрілкових сорочок належить і лемківська сорочка з розпіркою ззаду (О. Воропай).
РО́ЗПІРКА², и, ж., спец.
Брус, що використовується в різних конструкціях і спорудах для фіксації їх у певному положенні.
Якщо ширина лотока до 4м, то замість анкерних паль і схваток можна встановлювати горизонтальні поперечні розпірки між верхніми насадками поздовжніх стін (з наук. літ.);
Хоча вітер не стихав, гудів у розпірках, кренив аероплан, від чого пасажирам ставало страшно й моторошно, все пройшло благополучно (з наук.-попул. літ.);
// Будь-що, чим розпирають, розсовують що-небудь.
На початку сокоруху скелетні гілки першого ярусу відхиляють в напрямку ряду під кутом 40–50 градусів за допомогою розпірок з .. дроту (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)