Українська літературна мова на Буковині

альтернатива

Альтернатива. Одне з двох можливих розв’язань проблеми. Централістична ідея в Австриї нині вже майже немає приклонників, лишає ся проте альтернатива: краєва або национальна автономия (Б., 1909, 79, 2).

2. Двочленне протиставлення суджень (у логіці). Розстайний присуд, що складаєть ся лиш із двох членів, зветь ся альтернативою (Канюк, 1911, 27)

// пол. alternatywa — альтернатива; порівн. альтернатива, лат. - конечність вибору одної з двох речей, думок тощо (СЧС, 25).

Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.

Значення в інших словниках

  1. альтернатива — альтернати́ва іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. альтернатива — (перед ким) вибір, (на два шанси) дилема, ід. або-або, з двох одно.  Словник синонімів Караванського
  3. альтернатива — Іншеможливість  Словник чужослів Павло Штепа
  4. альтернатива — [ал'теирнатива] -вие, д. і м. -в'і  Орфоепічний словник української мови
  5. альтернатива — -и, ж. Необхідність вибору між двома або кількома можливостями, що виключають одна одну. || Кожна з цих можливостей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. альтернатива — АЛЬТЕРНАТИ́ВА, и, ж. Необхідність вибору між двома або кількома можливостями, що виключають одна одну. Між нас поставила ти альтернативу: або я мушу виконати рівний твоєму геройський вчинок, або .. зректись тебе! (О.  Словник української мови у 20 томах
  7. альтернатива — альтернати́ва (франц. alternative, від лат. alterno – чергую, змінюю) необхідність вибору між двома можливостями, що виключають одна одну; кожна з цих можливостей.  Словник іншомовних слів Мельничука
  8. альтернатива — У логіці судження, складене з суджень, з'єднаних сполучником чи, логічна сума; а. істинна, коли щонайменше одне з її складових міркувань є правдивим; у звичайному розумінні — ситуація, яка вимагає вибору між двома взаємовиключеними можливостями.  Універсальний словник-енциклопедія
  9. альтернатива — АЛЬТЕРНАТИВА (від лат. alter — один (другий) з двох) — 1) Кожний з членів строгої диз'юнкції, яка виражає дві або більше можливостей, що виключають одна одну. Напр., судження "кути бувають або прямі, або гострі, або тупі" містить три...  Філософський енциклопедичний словник
  10. альтернатива — Альтернати́ва, -ви, -ві; -ти́ви, -тив  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. альтернатива — АЛЬТЕРНАТИ́ВА, и, ж. Необхідність вибору між двома або кількома можливостями, що виключають одна одну. Між нас поставила ти альтернативу: або я мушу виконати рівний твоєму геройський вчинок, або.. зректись тебе! (Коб.  Словник української мови в 11 томах
  12. альтернатива — рос. альтернатива (від латин. alterno-чергую, змінюю) — наявність вибору між двома чи кількома різними можливостями (варіантами), які можуть заперечувати або виключати одна одну.  Eкономічна енциклопедія