альтернатива
АЛЬТЕРНАТИ́ВА, и, ж. Необхідність вибору між двома або кількома можливостями, що виключають одна одну.
Між нас поставила ти альтернативу: або я мушу виконати рівний твоєму геройський вчинок, або.. зректись тебе! (Коб., III, 1956, 230);
Суперечливі судження завжди виражають собою якусь альтернативу, тобто наявність тільки двох можливостей, з яких одна заперечує другу (Логіка, 1953, 86);
// Кожна з цих можливостей.
Народи рішуче виступають за політику мирного співіснування і відкидають його альтернативу — політику "ядерного залякування", гонки озброєнь і балансування на грані війни (Рад. Укр., 4.VI 1961, 1).
Словник української мови (СУМ-11)