асесор
Асе́сор. Асесор, засідатель. На вість о випадку має начальник контрольного обшару скарбового дібрати собі асесора (начальника громади або жандарма) і сейчас на місци випадку провірити обставини і пересьвідчити ся, чина підставі приписів службових вільно було ужити оружя чи ні (Б., 1895, 18, 4)
// пол. asesor, заст. — асесор, засідатель.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.