асесор
АСЕ́СОР, а, ч., іст.
Засідатель казенної палати, військового суду та ін.
Асесори, ісправники За мною ганяють, – Більше ж вони людей вбили, Як я гріхів маю! (з народної пісні);
У 1777 році О. Радищев знову вступив на державну службу на посаду асесора в комерц-колегію (з наук. літ.).
(1) Коле́зький асе́сор – у дореволюційній Росії – цивільний чин восьмого класу.
У двадцять вісім років .. став [М. Гоголь] колезьким асесором (О. Полторацький).
Словник української мови (СУМ-20)