атрофія
Атрофі́я. Притуплення, втрата якого-небудь чуття, властивості. Та годі диспутувати із пресою польскою. Вона так розхорувала ся на атрофію етичну, що льохіки і справедливості годі від неї вимагати (Б., 1907, 20, 1)
// пол. atrofia — атрофія; порівн. атрофія, лат. — зникнення якихось прикмет або властивостей та ін. знач. (СЧС, 54).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.