бук
Бук. Палиця, кийок.
● Без бука не приступай — і не підступишся, і не підходь, годі підступитися (про зарозумілих, задавакуватих людей). А як “задля браку материялу” або "задля незалежних від редакцій причин ” котра часопись помістить якийсь “твір ” молодого “поета ”, — тоді до него без бука не приступай. Тоді він вже не лиш “поет з Божої ласки”, але й критик, що “розуміє поезию“, говорить про штуку (В. Сімович, Б., 1907, 151, 3)
// порівн. пол. bez kija ani przystąp (do kogoś) — без кия і не підступай.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.