бук
БУК, а, ч.
1. Листяне дерево родини букових із гладкою сірою корою і міцною деревиною.
На горі між буком чорніє подекуди сосна, а над струмком стоять горіхи (М. Коцюбинський);
Голі вузлуваті горіхи та буки переплутувалися гіллям (З. Тулуб).
2. діал. Ціпок, палиця, кий.
Чого просьба не докаже, то докажуть буки (Номис);
Я з п'ющими за пліт не виливаю, З їдцями їм, для бійки маю бук (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)