випадати
Випада́ти, безособ. Треба, варто, належиться. На кождий спосіб випадає нашим послам і впливовим патріотам нав'язувати з польскшіи послами і другими провідниками Поляків частійші зносини (Б., 1895, 38, 2)
// пол. wypada - безособ., випадає, треба, варто, належиться.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.