виступити
Виступи́ти, виступа́ти. Вийти зі складу партії, організації тощо. Брак товариськости та взаїмного вирозуміня доводить до того, що коли порушена кимось справа не найде більшости на засіданю, зараз підносить ся галас так крик, опісля ж внескодавець із прихильниками виступають з товариства, а в товаристві лишають ся самі менш-більш однодумці (Сімович, 1908, 515); Радні-Русини роздумували над тим, чи не виступити б їм зовсім із ради громадскої, та зваживши, що сецесия завсігди виходить на шкоду сецесіоністів, особливо коли вони вменьшости, радні рішили ся виждати ще (Б., 1909, 49, 2)
// пол. wystąpić — виступити, вийти.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.