виступити
Виступи́ти, виступа́ти. Вийти зі складу партії, організації тощо. Брак товариськости та взаїмного вирозуміня доводить до того, що коли порушена кимось справа не найде більшости на засіданю, зараз підносить ся галас так крик, опісля ж внескодавець із прихильниками виступають з товариства, а в товаристві лишають ся самі менш-більш однодумці (Сімович, 1908, 515); Радні-Русини роздумували над тим, чи не виступити б їм зовсім із ради громадскої, та зваживши, що сецесия завсігди виходить на шкоду сецесіоністів, особливо коли вони вменьшости, радні рішили ся виждати ще (Б., 1909, 49, 2)
// пол. wystąpić — виступити, вийти.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виступити — ви́ступити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- виступити — див. виступати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виступити — ВИ́СТУПИТИ див. виступа́ти. Словник української мови у 20 томах
- виступити — Аю, -аєш, недок., виступити, -плю, -пиш, док. 1. Декларувати, захищати щось. 2. Протестувати. Не виступай, все рівно зробимо так, як вирішить гурт. Словник сучасного українського сленгу
- виступити — виступа́ти (вихо́дити, сплива́ти) / ви́ступити (ви́йти, спливти́) наве́рх. Ставати відомим для інших, переставати бути прихованим; виявлятися. Воно (кохання) спливало наверх і кидало йому (Михайлові) докори (М. Томчаній). спливти́ напове́рх. Фразеологічний словник української мови
- виступити — БОРО́ТИСЯ за що (відстоювати що-небудь, домагатися чогось), ВИБО́РЮВАТИ що, ВИСТУПА́ТИ, ВОЮВА́ТИ підсил. ЗМАГА́ТИСЯ, РАТОБО́РСТВУВАТИ уроч. рідше. — Док.: ви́бороти, ви́ступити. — Слухай, Нелю, і запам'ятай: я маю все, за що боровся, я здобув його (М. Словник синонімів української мови
- виступити — ВИ́СТУПИТИ див. виступа́ти. Словник української мови в 11 томах
- виступити — Ви́ступити см. виступати. Словник української мови Грінченка