виступити

виступа́ти (вихо́дити, сплива́ти) / ви́ступити (ви́йти, спливти́) наве́рх. Ставати відомим для інших, переставати бути прихованим; виявлятися. Воно (кохання) спливало наверх і кидало йому (Михайлові) докори (М. Томчаній). спливти́ напове́рх. Докори й сварки підіймали стару ворожнечу, наповерх сплили забуті кривди й гріхи (М. Коцюбинський).

іти́ / піти́ на прю з ким—чим, уроч. Вступати у боротьбу, в бій з ким-, чим-небудь. На прю йдемо Ми з ворогом проклятим (М. Рильський). ви́ступити на прю. Впустить в Полтаву військо його мосці? Е, ні, даруйте, тут нема дурних. Якщо їм зараз в руки не дамося, то згодом звідси й вдаримо на них .. Але ж полковник не веде і вухом. Невже ж так і не виступим на прю? (Л. Костенко); // Суперечити. — Та хіба ж це качки? .. Одно воображеніє (уявлення).. Умаляв свій гріх Дмитрик Хекало, племінник .. тих самих, що з ними рідко хто в Козачому Валу ішов на прю (М. Рудь).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виступити — ви́ступити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виступити — Виступи́ти, виступа́ти. Вийти зі складу партії, організації тощо. Брак товариськости та взаїмного вирозуміня доводить до того, що коли порушена кимось справа не найде більшости на засіданю, зараз підносить ся галас так крик... Українська літературна мова на Буковині
  3. виступити — див. виступати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виступити — ВИ́СТУПИТИ див. виступа́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. виступити — Аю, -аєш, недок., виступити, -плю, -пиш, док. 1. Декларувати, захищати щось. 2. Протестувати. Не виступай, все рівно зробимо так, як вирішить гурт. Словник сучасного українського сленгу
  6. виступити — БОРО́ТИСЯ за що (відстоювати що-небудь, домагатися чогось), ВИБО́РЮВАТИ що, ВИСТУПА́ТИ, ВОЮВА́ТИ підсил. ЗМАГА́ТИСЯ, РАТОБО́РСТВУВАТИ уроч. рідше. — Док.: ви́бороти, ви́ступити. — Слухай, Нелю, і запам'ятай: я маю все, за що боровся, я здобув його (М. Словник синонімів української мови
  7. виступити — ВИ́СТУПИТИ див. виступа́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. виступити — Ви́ступити см. виступати. Словник української мови Грінченка