виступати

аж пі́на з ро́та (на губа́х) ска́че (лети́ть, виступа́є і т. ін.). Дуже сильно, у великій мірі. Кортіло .. Овксентових синів упіймати. Так кортіло, що аж піна на губах виступала (С. Ковалів).

виступа́ти (вихо́дити, сплива́ти) / ви́ступити (ви́йти, спливти́) наве́рх. Ставати відомим для інших, переставати бути прихованим; виявлятися. Воно (кохання) спливало наверх і кидало йому (Михайлові) докори (М. Томчаній). спливти́ напове́рх. Докори й сварки підіймали стару ворожнечу, наповерх сплили забуті кривди й гріхи (М. Коцюбинський).

прохо́дити черво́ною ни́ткою (стрі́чкою), книжн. Бути основним, провідним у чому-небудь, наскрізь пронизувати щось. Червоною ниткою через усю книгу проходить заклик до збереження нашої планети від екологічної кризи (З журналу);Червоною ниткою на засіданні проходила думка: достаток на прилавках, .. якісне і швидке побутове обслуговування — питання політичне (З газети); Тема Батьківщини червоною стрічкою проходить крізь усі твори (художньої виставки) (З газети). виступа́ти черво́ною ни́ткою. Часом у неї (О. Кобилянської) тенденція надто виступає червоною ниткою і разить очі, мов дигармонія барв (Леся Українка).

ходи́ти (стоя́ти, виступа́ти) ко́зирем (короле́м, ту́зом). Триматися з погордою, зарозуміло, незалежно; хизуватися. — Да, Петре, от так справи. Мабуть, козирем ходить Пилип? Чи, може, він ще й не знає про цю замітку? — Учора Оберемок сповістив (П. Автомонов); — А то ж як? — кажуть, стоячи козирем, міщани (Сл. Б. Грінченка); Іван попереду з гармонією у руках, виступа козирем (Панас Мирний); Інший би на вашому місці королем ходив.., а він… (З газети); — У кого вона тільки вдалася? Така горда, неприступна, ходить тузом, на всіх дивиться згори (З журналу).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виступати — виступа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виступати — (з лави) виходити, (гордо) йти повагом, (з чого) випинатися, (на чім) показуватися, прозирати; (на вічу) ПРОМОВЛЯТИ, забирати голос; (в похід) вирушати, (проти) БОРОТИСЯ, підносити голос; (як хто) фігурувати; виявляти себе. Словник синонімів Караванського
  3. виступати — -аю, -аєш, недок., виступити, -плю, -пиш; мн. виступлять; док. 1》 Виходити наперед, відокремившись від кого-, чого-небудь. || тільки док. Вийти звідки-небудь, із-за чогось. 2》 перен. Ставати видним, з'являтися, показуватися. || Виявлятися, проявлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виступати — ВИСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СТУПИТИ, плю, пиш; мн. ви́ступлять; док. 1. Виходити наперед, відокремившись від кого-, чого-небудь. – Корнію, Корнію! А де ти?... Словник української мови у 20 томах
  5. виступати — див. висувати; іти Словник синонімів Вусика
  6. виступати — БОРО́ТИСЯ за що (відстоювати що-небудь, домагатися чогось), ВИБО́РЮВАТИ що, ВИСТУПА́ТИ, ВОЮВА́ТИ підсил. ЗМАГА́ТИСЯ, РАТОБО́РСТВУВАТИ уроч. рідше. — Док.: ви́бороти, ви́ступити. — Слухай, Нелю, і запам'ятай: я маю все, за що боровся, я здобув його (М. Словник синонімів української мови
  7. виступати — ВИСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СТУПИТИ, плю, пиш; мн. ви́ступлять; док. 1. Виходити наперед, відокремившись від кого-, чого-небудь. — Корнію, Корнію! А де ти?... Словник української мови в 11 томах
  8. виступати — Виступа́ти, -па́ю, -єш сов. в. виступити, -плю, -пиш, гл. 1) Выступать, выступить, выходить, выйти. Відтіль виступа велике військо. Лукаш. 89. 2) — на. Вступать, всходить, становиться на. Словник української мови Грінченка