виступати

ВИСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СТУПИТИ, плю, пиш; мн. ви́ступлять; док.

1. Виходити наперед, відокремившись від кого-, чого-небудь.

– Корнію, Корнію! А де ти? – Ось де, тутечка, ніде не згубився, – озивається поволі Корній, виступаючи з гурту товаришів (Леся Українка);

– Так от се вони?.. – виступив наперед дід (В. Винниченко);

Стояли мовчазні навколо, Лиш вітер розвівав чуби. І виступив кобзар з юрби (Д. Павличко);

// тільки док. Вийти звідки-небудь, із-за чогось.

Весною затопляє так, хоч човном їдь, як із сінець [сінців] виступиш (Ганна Барвінок);

З темряви виступив Денис, пильно придивляючись до прибулих (Григорій Тютюнник);

Із-за товстого дуба нам назустріч виступив невисокий, круглий, як качан, хлопчина (Ю. Збанацький).

2. Ставати видним, з'являтися, показуватися.

Погасне світло; та палають очі, Аж поки досвітки в вікно тихенько Заглянуть сивими очима, і всі речі Почнуть із темряви помалу виступати (Леся Українка);

Корма так високо піднялася вгору, що стерно на три чверті виступало з води (М. Трублаїні);

Смуга берега .. все ясніше виступала з туману, який хутко розвіювався (О. Донченко);

Перед очима – тільки зорі... Вони виступали на чорному небі, немов буйна роса (І. Багряний);

// перен. Виявлятися, проявлятися (про почуття, переживання і т. ін.).

На обличчі в нього виступило здивування.

3. тільки недок. Іти поважно, не поспішаючи.

Прищенко гордо виступає і, граючи очима, допитується: – А що – узяв? (Панас Мирний);

Виступала вона тихо, як пава, але твердо і ніби гордо (Д. Мордовець);

Векла враз пішла в танець, плавно виступала, вигиналася, смуглява та вродлива (К. Гордієнко).

4. тільки недок. Видаватися наперед; випинатися.

Коло .. стіни притулилася груба, виступаючи в хатину широкою лежанкою (Панас Мирний);

З боків гори місцями виступало сіре каміння (І. Нечуй-Левицький);

На вугластому обличчі з твердим підборіддям виступав прямий ніс (П. Панч).

5. Говорити перед публікою, виголошувати доповідь, промову, робити заяву, інформацію і т. ін. (на зборах, конференції, мітингу і т. ін.).

Він нині виступав на зборах (М. Рильський);

Дозвольте висловити подяку за надану можливість виступити перед такою високою аудиторією (з публіц. літ.);

// Виконувати перед глядачами літературний, музичний, драматичний або інший твір, гімнастичні вправи і т. ін.

У нас виступатимуть гуртки: музичний, драматичний, літературний, фізкультурний... (О. Іваненко);

Хтось із дівчат подав записку, щоб виступив ще один наш співак (В. Кучер);

// Публікувати свій твір, статтю і т. ін.

Ю. Яновський успішно виступав і в жанрі реалістичної драми, і в жанрі комедії (з навч. літ.);

В літературі вперше виступив 1890 року, у Львові, в часописі для дітей “Дзвінок” (М. Коцюбинський);

// У друкованій праці публічно висловлювати свої думки, погляди.

Від 1912 р. М. Зеров друкується в українському педагогічному журналі для сім'ї і школи “Світло”, а з наступного року досить регулярно виступає з рецензіями в газеті “Рада” (з навч. літ.).

6. З'являтися на поверхні чого-небудь, проступати зсередини; показуватися.

Христя то почервоніє, то побіліє, аж сльози їй на очі виступають (Панас Мирний);

Знала дівчинка в лісі дуб, з якого виступав сік (О. Донченко);

Стала поправлятись Оленка .. Щодня вона міцніла, іноді на білому, як полотно, лиці виступить рум'янець (К. Гордієнко).

7. Виходити за свої межі (про річку, воду); розливатися.

Ріка хвилювала. Вона була зворушена і, здавалось, хотіла виступати з свого русла (О. Кобилянська).

8. Залишати попереднє місцеперебування, стоянку, вирушати в бій, похід і т. ін.

Із города, із Глухова Полки виступали (Т. Шевченко);

Левченко позавчора виступив кудись із своїм загоном (І. Микитенко).

9. Активно діяти, боротися чи воювати за кого-, що-небудь, проти кого-, чого-небудь.

Волиняни, які були прославленими воїнами, часто виступали проти турків, татар та вкривали славою українську зброю (Ю. Мельничук);

[Неофіт-раб:] А я піду за волю проти рабства, я виступлю за правду проти вас! (Леся Українка);

// Діяти, виявляючи себе в якій-небудь діяльності, у ролі кого-небудь.

Виступивши як неоромантик, М. Хвильовий наповнив свої новели революційною стихією, героїко-романтичним пафосом (з наук. літ.).

10. Уживатися, використовуватися (про слова, речення, образи і т. ін.).

У Т. Шевченка добро виступає в образах матері й дитини, Христа і Його апостолів (В. Русанівський);

Елементами ритмотворення виступає не так сюжет, як синтаксис і стилістика пісні (з наук. літ.);

У реченні прислівник найчастіше виступає обставиною (з навч. літ.).

(1) Виступа́ти / ви́ступити в пре́сі – друкувати що-небудь, у чому висловлювати свої думки, погляди.

Цю статтю вже можна було написати давно, але його до останнього часу невідступно мучила думка, чи має він право виступити в пресі (М. Стельмах);

Вихо́дити (вилива́тися, виступа́ти) / ви́йти (ви́литися, ви́ступити) з берегі́в див. вихо́дити;

Гра́ти (виступа́ти) на сце́ні див. гра́ти;

Іти́ (руша́ти, виступа́ти і т. ін.) в похі́д (похо́дом) див. іти́.

◇ Аж пі́на з ро́та (на губа́х) ска́че (лети́ть, виступа́є і т. ін.) див. пі́на;

(2) Виступа́ти (вихо́дити, сплива́ти) / ви́ступити (ви́йти, спливти́) наве́рх (рідко напове́рх) – ставати відомим для інших, переставати бути прихованим або виявлятися.

На ловах виходить наверх первісний інстинкт – убивати (Б. Лепкий);

Воно [кохання] спливало наверх і кидало йому докори (М. Томчаній);

Докори й сварки підіймали стару ворожнечу, наповерх сплили забуті кривди й гріхи (М. Коцюбинський);

Читання Т. Шевченком власних віршів перейняло всіх слухачів. Українська задума, рахманність і поетична цівка, що була у Шевченка, виступили тоді наверх (з мемуарної літ.).