виступаючий

ВИСТУПА́ЮЧИЙ, чого, ч., розм.

Те саме, що виступа́льник.

Не встигли стягнути цього виступаючого з трибуни, як вийшов другий (М. Циба).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виступаючий — правильніше: промовець «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. виступаючий — Який виступає, промовець, оратор; (край) випнутий, висунутий. Словник синонімів Караванського
  3. виступаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до виступати. Великий тлумачний словник сучасної мови