виступаючий

виступа́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до виступати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виступаючий — правильніше: промовець «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. виступаючий — Який виступає, промовець, оратор; (край) випнутий, висунутий. Словник синонімів Караванського
  3. виступаючий — ВИСТУПА́ЮЧИЙ, чого, ч., розм. Те саме, що виступа́льник. Не встигли стягнути цього виступаючого з трибуни, як вийшов другий (М. Циба). Словник української мови у 20 томах