1. Великий тлумачний словник сучасної мови

виступати

виступа́ти

-аю, -аєш, недок., виступити, -плю, -пиш; мн. виступлять; док.

1》 Виходити наперед, відокремившись від кого-, чого-небудь.

|| тільки док. Вийти звідки-небудь, із-за чогось.

2》 перен. Ставати видним, з'являтися, показуватися.

|| Виявлятися, проявлятися.

3》 тільки недок. Йти поважно, не поспішаючи.

4》 тільки недок. Видаватися наперед; випинатися.

5》 Говорити перед публікою, виголошувати доповідь, промову, робити заяву, інформацію і т. ін. (на зборах, конференції, мітингу тощо).

|| Виконувати перед глядачами літературний, музичний, драматичний або інший твір, гімнастичні вправи тощо.

|| Публікувати свій твір, статтю і т. ін.

|| У друкованій праці публічно висловлювати свої думки, погляди.

6》 З'являтися на поверхні чого-небудь, проступати зсередини; показуватися.

7》 Виходити за свої межі (про ріку, воду).

8》 Залишати попереднє місцеперебування, стоянку, вирушати в похід.

9》 Активно діяти, боротися або воювати за кого-, що-небудь, проти кого-, чого-небудь.

|| Діяти, виявляючи себе, свої переконання, своє ставлення до кого-, чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виступати — виступа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виступати — (з лави) виходити, (гордо) йти повагом, (з чого) випинатися, (на чім) показуватися, прозирати; (на вічу) ПРОМОВЛЯТИ, забирати голос; (в похід) вирушати, (проти) БОРОТИСЯ, підносити голос; (як хто) фігурувати; виявляти себе. Словник синонімів Караванського
  3. виступати — ВИСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СТУПИТИ, плю, пиш; мн. ви́ступлять; док. 1. Виходити наперед, відокремившись від кого-, чого-небудь. – Корнію, Корнію! А де ти?... Словник української мови у 20 томах
  4. виступати — див. висувати; іти Словник синонімів Вусика
  5. виступати — аж пі́на з ро́та (на губа́х) ска́че (лети́ть, виступа́є і т. ін.). Дуже сильно, у великій мірі. Кортіло .. Овксентових синів упіймати. Так кортіло, що аж піна на губах виступала (С. Ковалів). Фразеологічний словник української мови
  6. виступати — БОРО́ТИСЯ за що (відстоювати що-небудь, домагатися чогось), ВИБО́РЮВАТИ що, ВИСТУПА́ТИ, ВОЮВА́ТИ підсил. ЗМАГА́ТИСЯ, РАТОБО́РСТВУВАТИ уроч. рідше. — Док.: ви́бороти, ви́ступити. — Слухай, Нелю, і запам'ятай: я маю все, за що боровся, я здобув його (М. Словник синонімів української мови
  7. виступати — ВИСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СТУПИТИ, плю, пиш; мн. ви́ступлять; док. 1. Виходити наперед, відокремившись від кого-, чого-небудь. — Корнію, Корнію! А де ти?... Словник української мови в 11 томах
  8. виступати — Виступа́ти, -па́ю, -єш сов. в. виступити, -плю, -пиш, гл. 1) Выступать, выступить, выходить, выйти. Відтіль виступа велике військо. Лукаш. 89. 2) — на. Вступать, всходить, становиться на. Словник української мови Грінченка