вподоба

Вподо́ба. Уподобання.

● Після вподоби - на власний розум, розсуд; за власним розсудом. Можна вчити після якихось певних засад і законів або і припадково, після вподоби (Канюк, 1911, 63); Україньско-руске духовенство протестує якнайрішучійше проти того, щоб Високопреподобна консистория після вподоби перетворювала чисто рускі парохії, як Кучурів Малий, Горошівці, Робожешти, Карапчів над Черемошем, Костинці, Волоку і иньші в мішані і вимагала від компетентів Русинів зовсім непотрібно испиту з румуньскої мови (Звідомл., 1914, 53)

// порівн. пол. postępować wedle swego upodobania — чинити (діяти) на власний розсуд (за власним розсудом).

Значення в інших словниках

1. вподоба — вподо́ба іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вподоба — <�УПОДОБА> симпатія; приємність, задоволення; У ФР. смак.  Словник синонімів Караванського
3. вподоба — див. уподоба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вподоба — ВПОДО́БА див. уподо́ба.  Словник української мови у 20 томах
5. вподоба — КОХА́ННЯ (глибока сердечна прихильність до особи іншої статі), ЛЮБО́В, ПОЧУТТЯ́, ЗАКОХА́ННЯ розм., ЛЮ́БОЩІ, ЛЮ́БІСТЬ розм., УПОДО́БА (ВПОДО́БА) діал., ЛЮБВА́ (ЛЮБА́) діал., МИ́ЛІСТЬ заст.; ПРИ́СТРАСТЬ, ЖАГА́ (сильне, нестримне почуття).  Словник синонімів української мови