1. Українська літературна мова на Буковині

вподоба

Вподо́ба. Уподобання.

● Після вподоби - на власний розум, розсуд; за власним розсудом. Можна вчити після якихось певних засад і законів або і припадково, після вподоби (Канюк, 1911, 63); Україньско-руске духовенство протестує якнайрішучійше проти того, щоб Високопреподобна консистория після вподоби перетворювала чисто рускі парохії, як Кучурів Малий, Горошівці, Робожешти, Карапчів над Черемошем, Костинці, Волоку і иньші в мішані і вимагала від компетентів Русинів зовсім непотрібно испиту з румуньскої мови (Звідомл., 1914, 53)

// порівн. пол. postępować wedle swego upodobania — чинити (діяти) на власний розсуд (за власним розсудом).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вподоба — вподо́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вподоба — <�УПОДОБА> симпатія; приємність, задоволення; У ФР. смак. Словник синонімів Караванського
  3. вподоба — див. уподоба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вподоба — ВПОДО́БА див. уподо́ба. Словник української мови у 20 томах
  5. вподоба — КОХА́ННЯ (глибока сердечна прихильність до особи іншої статі), ЛЮБО́В, ПОЧУТТЯ́, ЗАКОХА́ННЯ розм., ЛЮ́БОЩІ, ЛЮ́БІСТЬ розм., УПОДО́БА (ВПОДО́БА) діал., ЛЮБВА́ (ЛЮБА́) діал., МИ́ЛІСТЬ заст.; ПРИ́СТРАСТЬ, ЖАГА́ (сильне, нестримне почуття). Словник синонімів української мови