вповномочувати

Вповномо́чувати. Уповноважувати. Учитель М. Г. нарушив справу солідарности, заявляючи, що він вже наперед заключив компроміс з румуньскими учителями, хоч його до того ніхто не вповномочував (Б., 1907, 65, 2)

// порівн. рос. уполномочить — уповноважити; пол. pełnomocnictwo — повноваження, доручення, udzielić pełnomocnictw — наділити повноваженнями.