грубо
Гру́бо. Значно, великою мірою. Тому нікому не радимо купувати у малих купців на дрібно, бо завше можна грубо ошукати ся і за товар, що варта, приміром], пару шісток, заплатити кілька або кільканайцять корон (Товариш, 1908, 241); Прошу помістити отсе моє спростоване, бо шановний дописуватель 67. числа грубо обминув ся з правдою, накидаючи ся на мене і підсуваючи мені, наче б я цілу громадску роботу робив на власну користь (Б., 1909, 79, 1)
// пол. grubo się mylić — значно помилятися.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.