девіза
Деві́за1, ж.р. 1. Девіз, гасло. Заосмотрити як працю, так і залучену замкнену коверту, містячу в собі ім’я, прізвище і адресу автора, одвітною девізою або знаком (Б., 1895, 24, 3).
2. Назва, заголовок. Зголошеня під девізою “Висока Провізия” через адміністрацию сеї часописи (Б., 1900, рекл.)
// пол. dewiza, ж.р. — девіз, гасло, hasło — 1) девіз, 2) знак, 3) заголовне слово (у словнику), стаття в енциклопедії.
Девіза2, частіше — мн. Девіза — вексель, виписаний у чужоземній валюті. Центральний Банк Ческих Щадниць [...] купує і продає вартні папери, девізи, валюти, монети і т. п. Безплатно переховує і наглядає над вартними паперами і того рода ефектами (Б., 1909, рекл)
// пол. dewizy, мн. -девізи, валюта, kurs dewiz — курс валют; порівн. девіза, фр. — вексель (звичайно переказовий), виписаний в чужоземній валюті, що його належить оплатити за кордоном (СЧС, 129).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.