Значення в інших словниках
-
девіза —
деві́за іменник жіночого роду вексель
Орфографічний словник української мови
-
девіза —
Деві́за1, ж.р. 1. Девіз, гасло. Заосмотрити як працю, так і залучену замкнену коверту, містячу в собі ім’я, прізвище і адресу автора, одвітною девізою або знаком (Б., 1895, 24, 3). 2. Назва, заголовок.
Українська літературна мова на Буковині
-
девіза —
Правило, заповідь, засада, канон; (на щиті) напис; П. мета; сов. девіз; пор. МОТТО.
Словник синонімів Караванського
-
девіза —
-и, ж., фін. Вексель, чек і т. ін., виписаний в іноземній валюті для оплати його за кордоном.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
девіза —
Гасло
Словник чужослів Павло Штепа
-
девіза —
(англ. foreign bill) боргове зобов’язання або обов’язки, виражені у валюті. За допомогою д. здійснюють міжнародні розрахунки.
Економічний словник
-
девіза —
ЧЕК (документ з розпорядженням вкладника банкові видати певну суму з поточного рахунку); ДЕВІ́ЗА (для оплати за кордоном). — Сідайте, не хвилюйтесь і зачекайте, доки я випишу чек (І. Кулик).
Словник синонімів української мови
-
девіза —
Деві́за, -зи, -зі; деві́зи, -ві́з (ж. р. фр. la devise)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
девіза —
ДЕВІ́ЗА, и, ж., фін. Вексель, чек і т. ін., виписаний в іноземній валюті для оплати його за кордоном.
Словник української мови в 11 томах