Українська літературна мова на Буковині

диспозиція

Диспози́ція. Розпорядження.

● Мати до диспозиції - мати (у своєму) розпорядженні. Перший закон політики: мати у парляментарнім бою якнайбільше голосів до диспозиції. А позаяк тут часто один голос більше рішає, то кожда одиниця необчислено важна (Б., 1907, 71, 1)

// пол. dyspozycja — розпорядження, наказ, mieć do dyspozycji — мати у своєму розпорядженні, розпоряджатися.

Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.

Значення в інших словниках

  1. диспозиція — Тут: розпорядження [XIX] Надвишка приходів банку обертається 1) 70% на помно ження, закладового капіталу, поки сей не дійде до висоти 2 000 000 зр.; 2) 30%: на утворення резервового фонду; коли капітал закладовий дійде до висоти 2 000 000 зр.  Словник з творів Івана Франка
  2. диспозиція — диспози́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. диспозиція — -ї, ж. 1》 Розміщення, розташування. 2》 Застаріла назва плану розташування сухопутних військ або флоту для бою або на місці стоянки. 3》 У 18-19 ст. – письмовий наказ військам на бій або похідний рух. || перен. Наказ або розпорядження керівника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. диспозиція — 1. розташова, розподіл, місце, плян 2. нахил, схильність  Словник чужослів Павло Штепа
  5. диспозиція — диспози́ція: ◊ до диспози́ції у розпорядження (ср, ст): Повернуся опівдні – і буду до Вашої диспозиції (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. диспозиція — диспози́ція (лат. dispositio, від dispono – розташовую, розміщую) 1. План розташування бойових кораблів на рейді (1), базі, у відкритому морі. 2. В сухопутних військах 18 – 19 ст.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. диспозиція — Диспози́ція, -ції; -зи́ції, -зи́цій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. диспозиція — ДИСПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Застаріла назва плану розташування сухопутних військ або флоту для бою або на місці стоянки. 2. У XVIII-XIX ст. — письмовий наказ військам на бій або похідний рух; // перен. Наказ або розпорядження керівника.  Словник української мови в 11 томах
  9. диспозиція — рос. диспозиция (латин. dispositio — розподіл, розміщення, розташування) — правові норми економічної діяльності або їх частина, що містять у собі заборони, обмеження або розпорядження, звужують допустиме, законне поле діяльності. Д. фіксується в законах, угодах, договорах.  Eкономічна енциклопедія