дискреція

Дискре́ція. Конфіденційність, дотримання таємниці. Урядник літ 32 доходом річних 3600 корон желає познакомити ся з образованою женщиною. Посаг пожаданий. За дискрецію ручить ся словом чести. Poste restante “А. М. ”, Борислав (Б., 1907, рекл.)

// пол. dyskrecja — 1) вміння дотримувати таємницю, 2) тактовність, делікатність.

Значення в інших словниках

1. дискреція — Дискре́ція: — чітко виражене пошанування чужих таємниць, делікатність [50]  Словник з творів Івана Франка
2. дискреція — дискре́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. дискреція — -ї, ж. Вирішення посадовою особою або державним органом якого-небудь питання за власним розсудом. || Спосіб вирішення економічних проблем, який полягає у тому, що особа, орган, що приймають рішення, діють в основному на власний розсуд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дискреція — ДИСКРЕ́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Вирішення посадовою особою або державним органом якого-небудь питання на власний розсуд. Німецький вчений...  Словник української мови у 20 томах
5. дискреція — дискре́ція 1. обережність у мовленні, замовчування того, що не годиться казати (ст) 2. тактовність, делікатність (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт