домородний
Доморо́дний, перен. Доморослий, свій, тутешній. Прозиване своєї матерної рускої мови “хахольскою”, мови, що тепер уживає ся у нас у всіх церквах і школах, на університеті, у всіх урядах і парляменті, — се свідчить наглядно про безграничну підлість і нікчемність, якими можуть воювати лише такі нікчемні люди, якими власне є наші домородні москалі (Б., 1895, 31, 1)
// порівн. пол. domorosły — доморослий, свій (про талановиту людину); рос. доморощенный — доморослий, свій, тутешній.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.