домовий
Домо́вий.
1. Домашній. Хто хоче дістати дешево добрий домовий і здоровий харч, то прошу зголоситись у МариїНовіцкоїіБ., 1901, рекл.); Інтелігентний Русин, замешкалий стало під Віднем, пошукує для своєї 9-літньої доньки учительки домової (Б., 1903, оголош.); Попри се треба згадати ще про одно, від якого терплять всі австрийскі і німецкі ґімназиї, котре однак в утраквістичних закладах степенує ся до неімовірних розмірів. Маємо тут на думці перетяженє учеників домовою роботою, завданими лєкциями (Корд., 1904, 35); Задля більшого обороту знижаю ціну старого меду до питя домового виробу (Б., 1904, рекл.); Чоботи з холєвами, з Boxcalf суконні для панів і хлопців. Обув домова ріжнородна (Б., 1907, рекл.).
2. Хатній, присадибний (про господарство). [Союз сільских спілок кантона Берн]ріжнить ся від попередного тим, що не доставляє своїм членам так, як передший [Союз сільских спілок Східної Швайцариї], всіх потрібних в сільскім і домовім господарстві товарів, але лиш сирі продукти (Товариш, 1908, 95);
● Домовий податок - податок на нерухомість (будинок). Властителі домів і грунтів мають, як доси, платити податки домові і ґрунтові, однак з опустом 10 до 15%, а кромі того платити муть податок особисто-доходовий (Б., 1895, 21, 1); Новий устав громадский установляє в §16., що ті властителі дотеперішних обшарів двірских, які платять домового і ґрунтового податку без додатків річно найменьше 200 К, [...] без всякого вибору належати муть до ради громадскої (Товариш, 1908, 293)
// пол. domowy — домашній, хатній.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.