домовий

Домо́вий.

1. Домашній. Хто хоче дістати дешево добрий домовий і здоровий харч, то прошу зголоситись у МариїНовіцкоїіБ., 1901, рекл.); Інтелігентний Русин, замешкалий стало під Віднем, пошукує для своєї 9-літньої доньки учительки домової (Б., 1903, оголош.); Попри се треба згадати ще про одно, від якого терплять всі австрийскі і німецкі ґімназиї, котре однак в утраквістичних закладах степенує ся до неімовірних розмірів. Маємо тут на думці перетяженє учеників домовою роботою, завданими лєкциями (Корд., 1904, 35); Задля більшого обороту знижаю ціну старого меду до питя домового виробу (Б., 1904, рекл.); Чоботи з холєвами, з Boxcalf суконні для панів і хлопців. Обув домова ріжнородна (Б., 1907, рекл.).

2. Хатній, присадибний (про господарство). [Союз сільских спілок кантона Берн]ріжнить ся від попередного тим, що не доставляє своїм членам так, як передший [Союз сільских спілок Східної Швайцариї], всіх потрібних в сільскім і домовім господарстві товарів, але лиш сирі продукти (Товариш, 1908, 95);

● Домовий податок - податок на нерухомість (будинок). Властителі домів і грунтів мають, як доси, платити податки домові і ґрунтові, однак з опустом 10 до 15%, а кромі того платити муть податок особисто-доходовий (Б., 1895, 21, 1); Новий устав громадский установляє в §16., що ті властителі дотеперішних обшарів двірских, які платять домового і ґрунтового податку без додатків річно найменьше 200 К, [...] без всякого вибору належати муть до ради громадскої (Товариш, 1908, 293)

// пол. domowy — домашній, хатній.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домовий — домо́вий прикметник від: дім домови́й іменник чоловічого роду, істота домовик Орфографічний словник української мови
  2. домовий — I дом`овий-а, -е. 1》 Стос. до дому (у 1-3 знач.). 2》 Те саме, що домашній 2). 3》 Організований при домоуправлінні. Домова книга — книга для реєстрації мешканців будинку. Домові гриби — група базидіоміцетів, що руйнують деревину в будівлях. II домов`ий-вого, ч. Те саме, що домовик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. домовий — Домашній Словник застарілих та маловживаних слів
  4. домовий — див. чорт Словник синонімів Вусика
  5. домовий — РОДИ́ННИЙ, СІМЕ́ЙНИЙ, РОДИЧІ́ВСЬКИЙ розм., ФАМІ́ЛЬНИЙ розм., ФАМІЛІ́ЙНИЙ розм.; ДОМА́ШНІЙ, ДОМО́ВИЙ. — Пор. 1. роди́на. ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КА розм., ГА́СПИД (А́СПИД) розм., ГАСПИДЯ́КА підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. домовий — ДОМО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до дому (у 1-3 знач.). — Ей, діду!.. Маєш платити попри домовий ще й заробкового податку п’ятнадцять ринських річно (Фр., І, 1955, 374); — Се буде зовсім приватна, домова забава, — мовив панич (Л. Укр., III, 1952, 510). Словник української мови в 11 томах
  7. домовий — Домовий, -а, -е Домашній. Домового злодія не встережешся. Ном. № 11096. На домовій раді в гетьмана. К. ЧР. 27. Збували... скот і рухомость домовую. Мкр. Г. 62. господарь домовий. Хозяинъ дома. Сидять мужні жони, господарі домові. Рк. Макс. домовий дідько. = домовик. Словник української мови Грінченка