1. Словник української мови в 11 томах

домовий

ДОМО́ВИЙ, а, е.

1. Стос. до дому (у 1-3 знач.).

— Ей, діду!.. Маєш платити попри домовий ще й заробкового податку п’ятнадцять ринських річно (Фр., І, 1955, 374);

— Се буде зовсім приватна, домова забава, — мовив панич (Л. Укр., III, 1952, 510).

2. Те саме, що дома́шній 2.

[Граф:] У мене все готово, приїде моя наречена, і в церкві домовій ми шлюб візьмем у той же день (К.-Карий, II, 1960, 16);

Обидва хлопчики привіталися зі своїм домовим учителем (Ков., Світ.., 1960, 69).

3. Організований при домоуправлінні.

Багато родин шахтарів, службовців користуються послугами домової кухні, задоволені її стравами, обслуговуванням (Рад. Укр., 16.ІІІ 1961, 1).

∆ Домо́ва кни́га — книга для реєстрації жильців, що мешкають у якому-небудь домі.

Домової книги підвал Кривого Джіммі собі не заводив, і тому не завжди можна було точно встановити, хто тут живе (Смолич, III, 1958, 163).

ДОМОВИ́Й, во́го, ч. Те саме, що домови́к.

— Чого, Парасю, ти блідна? — Ох, ненько! Домовий триклятий Мене все кликав до вікна. Весь чорний, мов ведмідь кудлатий (Граб., І, 1959, 445).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домовий — домо́вий прикметник від: дім домови́й іменник чоловічого роду, істота домовик Орфографічний словник української мови
  2. домовий — Домо́вий. 1. Домашній. Хто хоче дістати дешево добрий домовий і здоровий харч, то прошу зголоситись у МариїНовіцкоїіБ., 1901, рекл.); Інтелігентний Русин, замешкалий стало під Віднем, пошукує для своєї 9-літньої доньки учительки домової (Б., 1903, оголош. Українська літературна мова на Буковині
  3. домовий — I дом`овий-а, -е. 1》 Стос. до дому (у 1-3 знач.). 2》 Те саме, що домашній 2). 3》 Організований при домоуправлінні. Домова книга — книга для реєстрації мешканців будинку. Домові гриби — група базидіоміцетів, що руйнують деревину в будівлях. II домов`ий-вого, ч. Те саме, що домовик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. домовий — Домашній Словник застарілих та маловживаних слів
  5. домовий — див. чорт Словник синонімів Вусика
  6. домовий — РОДИ́ННИЙ, СІМЕ́ЙНИЙ, РОДИЧІ́ВСЬКИЙ розм., ФАМІ́ЛЬНИЙ розм., ФАМІЛІ́ЙНИЙ розм.; ДОМА́ШНІЙ, ДОМО́ВИЙ. — Пор. 1. роди́на. ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КА розм., ГА́СПИД (А́СПИД) розм., ГАСПИДЯ́КА підсил. розм. Словник синонімів української мови
  7. домовий — Домовий, -а, -е Домашній. Домового злодія не встережешся. Ном. № 11096. На домовій раді в гетьмана. К. ЧР. 27. Збували... скот і рухомость домовую. Мкр. Г. 62. господарь домовий. Хозяинъ дома. Сидять мужні жони, господарі домові. Рк. Макс. домовий дідько. = домовик. Словник української мови Грінченка