домовий
I дом`овий-а, -е.
1》 Стос. до дому (у 1-3 знач.).
2》 Те саме, що домашній 2).
3》 Організований при домоуправлінні.
Домова книга — книга для реєстрації мешканців будинку.
Домові гриби — група базидіоміцетів, що руйнують деревину в будівлях.
II домов`ий-вого, ч.
Те саме, що домовик.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- домовий — домо́вий прикметник від: дім домови́й іменник чоловічого роду, істота домовик Орфографічний словник української мови
- домовий — Домо́вий. 1. Домашній. Хто хоче дістати дешево добрий домовий і здоровий харч, то прошу зголоситись у МариїНовіцкоїіБ., 1901, рекл.); Інтелігентний Русин, замешкалий стало під Віднем, пошукує для своєї 9-літньої доньки учительки домової (Б., 1903, оголош. Українська літературна мова на Буковині
- домовий — Домашній Словник застарілих та маловживаних слів
- домовий — див. чорт Словник синонімів Вусика
- домовий — РОДИ́ННИЙ, СІМЕ́ЙНИЙ, РОДИЧІ́ВСЬКИЙ розм., ФАМІ́ЛЬНИЙ розм., ФАМІЛІ́ЙНИЙ розм.; ДОМА́ШНІЙ, ДОМО́ВИЙ. — Пор. 1. роди́на. ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КА розм., ГА́СПИД (А́СПИД) розм., ГАСПИДЯ́КА підсил. розм. Словник синонімів української мови
- домовий — ДОМО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до дому (у 1-3 знач.). — Ей, діду!.. Маєш платити попри домовий ще й заробкового податку п’ятнадцять ринських річно (Фр., І, 1955, 374); — Се буде зовсім приватна, домова забава, — мовив панич (Л. Укр., III, 1952, 510). Словник української мови в 11 томах
- домовий — Домовий, -а, -е Домашній. Домового злодія не встережешся. Ном. № 11096. На домовій раді в гетьмана. К. ЧР. 27. Збували... скот і рухомость домовую. Мкр. Г. 62. господарь домовий. Хозяинъ дома. Сидять мужні жони, господарі домові. Рк. Макс. домовий дідько. = домовик. Словник української мови Грінченка