діткнути
Діткну́ти.
1. Торкнутися, зачепити. Окружені великими синдикатами, перед лицем прихильників охоронних мит, що уживають парляментарну машину в інтересі капіталістичних продуцентів, а на шкоду організації консументів, в виду нових проблємів, що виринають на політичнім та суспільнім горизонті, в виду так многих саль для хорих в шпитали житя, що їх не діткнула єще ніяка лічнича сила, — як можна тепер сказати, що ми з політикою не маємо нічо до діла? (Товариш, 1908, 189).
2. перен. Вразити, дошкулити. Тішилася великою симпатією межи своїми товаришками по заняттю, а навіть і самі професори, гострі подеколи до нечемности супроти своїх учеників і учениць любили її по-батьківськи і робили їй свої закиди й уваги в найлагідніший спосіб, щоб лиш не діткнути її (Коб., Valse melancolique, 89)
// пол. dotknąć — 1) доторкнутися, 2) зачепити, 3) перен. зачепити, дошкулити, скривдити, dotknąć do żywego — зачепити за живе.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.