живо
Жи́во. Швидко. — Чи чула ви що про українофілів, — спитав він [Грінка] живо. — Ні! — відповів Гірченко по хвилі надуми (Галіп, 46)
// порівн. пол. żywo -швидко, хутко, рос. живо — быстро, укр. діал. живо — швидко, хутко.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.