загостити
Загости́ти. Заїхати, завітати. Поїду на археольоґічну виставу до Києва; вона [Леся Українка] дуже просила загостити до неї — так до Києва, як до неї на хутір, около Гадяча (Коб., Слова..., 251); Вашою карткою я вельми врадувалася, бо не знала, властиво, де Ви пробуваєте і чи загостите до моєї дорогої Буковини (Коб., Слова..., 278)
// пол. zagościć — 1) заст. зупинитися, погостювати в когось, 2) заст. (do kogoś, dokądś) — завітати, прибути з візитом (до когось, кудись).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.