загрозити
Загрози́ти (кого?). Налякати (кого?), пригрозити (кому?). Проте треба довжникам завсіди пригадати речинець, а як довжник залягає із сплатою рати довше, як тиждень, то треба єго упімнути, аби заплатив до 8 днів рату; коли ж се не поможе, то треба довжника завізвати до сплати і загрозити скаргою до суду (См.-Стоцький, Порадник, 41); Коли ж загальні збори величезною більшостю — в тім числі і православних членів — відкинули бажаня кількох людий, речник їх загрозив, що витягне з того консеквенції (Сімович, 1908, 525)
// пол. zagrozić (kogo?) — 1) піддати під небезпеку, створити небезпеку (для кого?), 2) налякати (кого?), пригрозити (кому?).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.