заквестіонований

Заквестіоно́ваний. Підданий сумнівам, сумнівний. Поляки ввійшли в порозумінє з христ[иянскими] соціялами і зобов’язали ся голосувати на Вайскірхера, коли партія Люеґера боронити буде заквестіоновані польскі мандати влєгітимаційній комісії. Торгу добито (Б., 1907, 72, 1); Непризнанє о. Манастирского не може мати ніяких правних наслідків. Іменованєм двох вікаріїв право наслідства стало заквестіоноване (Звідомл., 1914, 59)

// пол. zakwestionować — піддати сумнівам.