залучений

Залу́чений. Дієприкм. від залучити. Заосмотрити як працю, так і залучену замкнену коверту, містячу в собі ім'я, прізвище і адресу автора, одвітною девізою або знаком (Б., 1895, 24, 3).

Значення в інших словниках

1. залучений — залу́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. залучений — [залучеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. залучений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до залучити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. залучений — ЗАЛУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до залучи́ти. Це були люди, залучені в підпілля (Хор., Незакінч. політ, 1960, 67).  Словник української мови в 11 томах