1. Українська літературна мова на Буковині

залучений

Залу́чений. Дієприкм. від залучити. Заосмотрити як працю, так і залучену замкнену коверту, містячу в собі ім'я, прізвище і адресу автора, одвітною девізою або знаком (Б., 1895, 24, 3).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залучений — залу́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. залучений — [залучеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. залучений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до залучити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. залучений — ЗАЛУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до залучи́ти. Це були люди, залучені в підпілля (Хор., Незакінч. політ, 1960, 67). Словник української мови в 11 томах