залучений
залу́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до залучити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- залучений — залу́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- залучений — Залу́чений. Дієприкм. від залучити. Заосмотрити як працю, так і залучену замкнену коверту, містячу в собі ім'я, прізвище і адресу автора, одвітною девізою або знаком (Б., 1895, 24, 3). Українська літературна мова на Буковині
- залучений — [залучеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- залучений — ЗАЛУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до залучи́ти. Це були люди, залучені в підпілля (Хор., Незакінч. політ, 1960, 67). Словник української мови в 11 томах