1. Словник української мови в 11 томах

залучений

ЗАЛУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до залучи́ти.

Це були люди, залучені в підпілля (Хор., Незакінч. політ, 1960, 67).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залучений — залу́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. залучений — Залу́чений. Дієприкм. від залучити. Заосмотрити як працю, так і залучену замкнену коверту, містячу в собі ім'я, прізвище і адресу автора, одвітною девізою або знаком (Б., 1895, 24, 3). Українська літературна мова на Буковині
  3. залучений — [залучеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. залучений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до залучити. Великий тлумачний словник сучасної мови