заліг
Залі́г. Заклад, парі (суперечка). Та завзятий хлопець був той Андрій. Уночи можна було його післати, де хто хотів, а скілька раз, то ночував він навіть на цминтари, заложившись з другими парубками в пачку. І ніколи ще він не програв заліг, через що парубки вже навіть не хотіли з ним заложувати ся (Календар, 1908, 26-27)
// пол. założyć się — побитися об заклад, іти в парі.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.