заліг

Залі́г. Заклад, парі (суперечка). Та завзятий хлопець був той Андрій. Уночи можна було його післати, де хто хотів, а скілька раз, то ночував він навіть на цминтари, заложившись з другими парубками в пачку. І ніколи ще він не програв заліг, через що парубки вже навіть не хотіли з ним заложувати ся (Календар, 1908, 26-27)

// пол. założyć się — побитися об заклад, іти в парі.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заліг — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  2. заліг — -логу, ч., діал. Перепона, перешкода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заліг — див. залог Словник чужослів Павло Штепа
  4. заліг — Заліг, -ло́гу м. Препятствіе, препона. Став залогом ізміждо нами: ні того не пуска, ні того. Канев. у. Словник української мови Грінченка