заліг
Залі́г. Заклад, парі (суперечка). Та завзятий хлопець був той Андрій. Уночи можна було його післати, де хто хотів, а скілька раз, то ночував він навіть на цминтари, заложившись з другими парубками в пачку. І ніколи ще він не програв заліг, через що парубки вже навіть не хотіли з ним заложувати ся (Календар, 1908, 26-27)
// пол. założyć się — побитися об заклад, іти в парі.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заліг — див. перешкода Словник синонімів Вусика
- заліг — -логу, ч., діал. Перепона, перешкода. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заліг — див. залог Словник чужослів Павло Штепа
- заліг — Заліг, -ло́гу м. Препятствіе, препона. Став залогом ізміждо нами: ні того не пуска, ні того. Канев. у. Словник української мови Грінченка