1. Українська літературна мова на Буковині

залягати

Заля́гати (з чим?). Затримуватися, запізнюватися з оплатою, заборговувати. Членів, що залягають з вплатоюрат на паї, треба бодай щокварталу раз на письмі упімнути (См.-Стоцький, Порадник, 37); Виділ „Нар[одного] Дому ” звертає сим поновно увагу тих членів- основателів, котрі залягають з вкладками, щоби їх конче доповнили (Б., 1901, оголош.); До хвальних читалень черновецкого повіту. Взиваємо всі читальні черновецкого повіту, які дотепер ще не вплатили членьскі вкладки (4 кор.) до “Рускої Бесіди", щоби заплатили найдальше до кінця лютого. [...] Дотепер залягають з вкладкою на рік 1909 слідуючі читальні: Гоголина, Добринівці, Жучка Стара, Жучка Нова... (Б., 1909, 32, 3); В минулім році виділ ухвалив напімнути всіх членів, що залягають з членьскими вкладками (Звідомл., 1914, 46)

// пол. zalegać — 1) (coś) лежати, суцільно заповнювати щось; 2) (z czymś) перен. відставати з виконанням чогось, zalegać z wypłatą-заборговувати виплату, задавнювати виплату, 3) затягатися (про справу); див. іще залеглий, залеглість.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залягати — Заляга́ти: — бути боржником [19] — не виконати якогось зобов'язання в свій час [VI] — не виконати якогось зобов'язання своєчасно [VII] — залягати з чим (159) (zalegać z czym) [MО,III] Словник з творів Івана Франка
  2. залягати — заляга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. залягати — див. лежати Словник синонімів Вусика
  4. залягати — (у лігво) лягати; (- туман) з'являтися, купчитися; (простір) заповнювати, загачувати <н. худоба залягла двір>; (- руди) лежати; (- ниви) простягатися; (- тишу) наставати, западати, запановувати; (- темінь) оповивати, охоплювати... Словник синонімів Караванського
  5. залягати — -аю, -аєш, недок., залягти, -яжу, -яжеш; мин. ч. заліг, -лягла, -лягло; наказ. сп. заляж; док. 1》 неперех. Лягати надовго або з якою-небудь метою. || Лягаючи, ховатися в укритті або розташовуватися де-небудь у засаді. || тільки док. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. залягати — ЛЯГА́ТИ (про людей та деяких тварин — приймати горизонтальне положення), ПА́ДАТИ, ПРИПАДА́ТИ, ОПУСКА́ТИСЯ, ЗЛЯГА́ТИ розм., КЛА́СТИСЯ розм., ОБЛЯГА́ТИСЯ розм. рідше; РОЗЛЯГА́ТИСЯ, РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. залягати — Заляга́ти, -га́ю, -га́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. залягати — ЗАЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАЛЯГТИ́, я́жу, я́жеш; мин. ч. залі́г, лягла́, ло́; наказ. сп. заля́ж; док. 1. неперех. Лягати надовго або з якою-небудь метою. Словник української мови в 11 томах