1. Великий тлумачний словник сучасної мови

залягати

заляга́ти

-аю, -аєш, недок., залягти, -яжу, -яжеш; мин. ч. заліг, -лягла, -лягло; наказ. сп. заляж; док.

1》 неперех. Лягати надовго або з якою-небудь метою.

|| Лягаючи, ховатися в укритті або розташовуватися де-небудь у засаді.

|| тільки док. Злягти (про хвору людину).

2》 неперех. З'являтися, скупчуватися де-небудь у великій кількості.

|| перех. Покривати, заповнювати собою що-небудь.

3》 тільки недок., неперех. Розміщуватися в земній корі (про породи, корисні копалини і т. ін.).

4》 неперех. Утворюватися, виникати (про зморшки, заглибини і т. ін.).

5》 неперех. Знаходитися де-небудь, займаючи якийсь простір; простягатися.

6》 неперех., рідко. Наставати.

|| перех. Повністю охоплювати, оповивати.

7》 неперех., перен. Міцно вкорінюватися, западати глибоко в душу, серце і т. ін. (про почуття, думки і т. ін.).

8》 неперех., перен. Припинятися, затихати (про вітер).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залягати — Заляга́ти: — бути боржником [19] — не виконати якогось зобов'язання в свій час [VI] — не виконати якогось зобов'язання своєчасно [VII] — залягати з чим (159) (zalegać z czym) [MО,III] Словник з творів Івана Франка
  2. залягати — заляга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. залягати — див. лежати Словник синонімів Вусика
  4. залягати — Заля́гати (з чим?). Затримуватися, запізнюватися з оплатою, заборговувати. Членів, що залягають з вплатоюрат на паї, треба бодай щокварталу раз на письмі упімнути (См. Українська літературна мова на Буковині
  5. залягати — (у лігво) лягати; (- туман) з'являтися, купчитися; (простір) заповнювати, загачувати <н. худоба залягла двір>; (- руди) лежати; (- ниви) простягатися; (- тишу) наставати, западати, запановувати; (- темінь) оповивати, охоплювати... Словник синонімів Караванського
  6. залягати — ЛЯГА́ТИ (про людей та деяких тварин — приймати горизонтальне положення), ПА́ДАТИ, ПРИПАДА́ТИ, ОПУСКА́ТИСЯ, ЗЛЯГА́ТИ розм., КЛА́СТИСЯ розм., ОБЛЯГА́ТИСЯ розм. рідше; РОЗЛЯГА́ТИСЯ, РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. залягати — Заляга́ти, -га́ю, -га́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. залягати — ЗАЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАЛЯГТИ́, я́жу, я́жеш; мин. ч. залі́г, лягла́, ло́; наказ. сп. заля́ж; док. 1. неперех. Лягати надовго або з якою-небудь метою. Словник української мови в 11 томах