залягати

(у лігво) лягати; (- туман) з'являтися, купчитися; (простір) заповнювати, загачувати <н. худоба залягла двір>; (- руди) лежати; (- ниви) простягатися; (- тишу) наставати, западати, запановувати; (- темінь) оповивати, охоплювати; (в душу) западати; (- вітер) припинятися, ущухати; док. ЗАЛЯГТИ, (- хворого) лягти в ліжко, сов. злягти.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

залягати — Заляга́ти: — бути боржником [19] — не виконати якогось зобов'язання в свій час [VI] — не виконати якогось зобов'язання своєчасно [VII] — залягати з чим (159) (zalegać z czym) [MО,III] Словник з творів Івана Франка
залягати — заляга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
залягати — див. лежати Словник синонімів Вусика
залягати — Заля́гати (з чим?). Затримуватися, запізнюватися з оплатою, заборговувати. Членів, що залягають з вплатоюрат на паї, треба бодай щокварталу раз на письмі упімнути (См. Українська літературна мова на Буковині
залягати — -аю, -аєш, недок., залягти, -яжу, -яжеш; мин. ч. заліг, -лягла, -лягло; наказ. сп. заляж; док. 1》 неперех. Лягати надовго або з якою-небудь метою. || Лягаючи, ховатися в укритті або розташовуватися де-небудь у засаді. || тільки док. Великий тлумачний словник сучасної мови
залягати — ЛЯГА́ТИ (про людей та деяких тварин — приймати горизонтальне положення), ПА́ДАТИ, ПРИПАДА́ТИ, ОПУСКА́ТИСЯ, ЗЛЯГА́ТИ розм., КЛА́СТИСЯ розм., ОБЛЯГА́ТИСЯ розм. рідше; РОЗЛЯГА́ТИСЯ, РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
залягати — Заляга́ти, -га́ю, -га́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
залягати — ЗАЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАЛЯГТИ́, я́жу, я́жеш; мин. ч. залі́г, лягла́, ло́; наказ. сп. заля́ж; док. 1. неперех. Лягати надовго або з якою-небудь метою. Словник української мови в 11 томах