залягати

ЗАЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАЛЯГТИ́, я́жу, я́жеш; мин. ч. залі́г, лягла́, ло́; наказ. сп. заля́ж; док.

1. неперех. Лягати надовго або з якою-небудь метою.

Восени залягає риба в ковбанях, Щоб немудрі якісь бачити сни… (Рильський, II, 1960, 159);

Семен з досади заліг і не йшов ні до якої роботи (Л. Укр., III, 1952, 638);

Все це було дуже образливо, і Юра досхочу поплакав у закутку за канапою, коли батько, пообідавши, заліг спати (Смолич, II, 1958, 17);

*Образно. Смуток заліг у хаті, виглядає з усіх закутків (Ткач, Жди.., 1959, 70);

// Лягаючи, ховатися в укритті або розташовуватися де-небудь у засаді.

Під час революції вона билась там [На Кавказі] з військом. Залягала в горах, робила трудні переходи, невтомима, як найкращий юнак (Коцюб., II, 1955, 295);

Сніжна хуртовина розгулялась по всьому, здавалось, світу. Все живе залягло, заховалося в землю, в лігва, в житла (Довж., І, 1958, 311);

Артем одвів своїх бійців кроків за півсотню від залишених саней і наказав залягти впоперек шосе. Отут він і вирішив прийняти бій (Головко, II, 1957, 569);

Василько таємниче заліг у бур’янах. Те ж саме зробили й інші хлопці (Панч, II, 1956, 143);

// тільки док. Злягти (про хвору людину).

Як дуже залягла [бабуся], дак усе було пучкою показує на рот, води щоб давали.. А мову одібрало (Барв., Опов.., 1902, 508).

2. неперех. З’являтися, скупчуватися де-небудь у великій кількості.

Над обрієм залягали хмари (Мик., II, 1957, 99);

Понад містом, понад раннім Залягли тумани білі (Мас., Сорок.., 1957, 22);

Потім вечір кине довгі тіні І роса під сливами заляже (Воронько, Драгі.., 1959, 65);

// перех. Покривати, заповнювати собою що-небудь.

Підіймається туман, залягає глибину сцени (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 359);

— Ой, що ж мені по худобі, що худоба двір заляже? Поганая дружинонька молодому світ зав’яже! (Укр.. лір. пісні, 1958, 202);

Вулицю залягла густа купа народу (Фр., VII, 1951, 436).

3. тільки недок., неперех., геол. Розміщуватися в земній корі (про породи, корисні копалини і т. ін.).

Руда залягала неглибоко, на дві-три лопати від поверхні (Тулуб, Людолови, II, 1957, 314);

Майже поруч із сіллю залягає друга досить цінна сировина — сірка (Цюпа, Україна.., 1960, 90).

4. неперех. Утворюватися, виникати (про зморшки, заглибини і т. ін.).

Аркадій замислився. Глибока зморшка залягла у нього між бровами (Коп., Земля.., 1957, 13);

Вона спокійно глянула на них великими чорними очима, під якими залягли синюваті підківки (Жур., Звич. турботи, 1960, 172);

*Образно. І йому, і Русевичу здавалось, що залягла між ними глибоченна прірва (Шовк., Інженери, 1956, 309).

5. неперех. Знаходитися де-небудь, займаючи якийсь простір; простягатися.

Але що то там біліє по узгір’ю темно-синім? Чи сніги то залягають? Чи то хмари притаїлись? (Л. Укр., І, 1951, 396);

Хома Хаєцький.. терпляче вдивлявся в кущуваті зарості, що залягали ліворуч попід висотою (Гончар, III, 1959, 116);

Обабіч дороги залягли пасовиська (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 16).

6. неперех., рідко. Наставати.

У вагоні залягає, як ворог в окопах, моторошна тиша (Кол., На фронті.., 1959, 31);

У хаті залягли вже густі сутінки (Гжицький, Опришки, 1962, 92);

Вечір уже давно заліг за вікнами сталеливарного цеху, синій, зоряний (Собко, Біле полум’я, 1952, 219);

// перех. Повністю охоплювати, оповивати.

Вже й нічка настала, засяяли зорі, І темрява бір залягала (Л. Укр., І, 1951, 346).

7. неперех., перен. Міцно вкорінюватися, западати глибоко в душу, серце і т. ін. (про почуття, думки і т. ін.).

Метушаться села, ..залягає в душах якась глуха ненависть [до панів] (Фр., VIII, 1952, 7);

В серце [Прохора] залягла журба (Мик., II, 1957, 77);

Згас, потьмарився блиск маминих очей, і на дні їх, здається, назавжди, заліг смуток (Коз., Сальвія, 1959, 8);

Видно, якась нерозв’язна дума залягла важким тягарем у його голові, бо на високому чолі не по літах глибокі пролягли зморшки (Збан., Сеспель, 1961, 49).

8. неперех., перен. Припинятися, затихати (про вітер).

Зовсім залягає вдалині вітер, ніби й не було його (Ю. Янов., II, 1958, 50);

Надвечір залягли за горами вітри (Чорн., Визвол. земля, 1959, 151).