замір
За́мір. Намір, задум, план. Тим часом він відослав манускрипт і писав, що мав завсіди замір друкувати їх, і лише через масу матеріалу, що в нього напряталась, мусив все наші новели відкладати (Коб., Листи, 106, 481); Перш усього, знаючи добре, що без гроший ніяке товариство не може зреалізувати своїх замірів, постановив виділ стягнути всі залеглі членьскі вкладки в сумі 485 корон і припімнув сей обов'язок членам в осібній відозві (Звідомл., 1914, 25); Якби члени правильним плаченєм своїх вкладок дали виділови до розпорядимости потрібний капітал, а всі якби перебрали на себе розпродаж книжочок, то піднесений замір легко здійснити (Звідомл., 1914, 30)
// пол. zamiar — намір, задум, план.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.