заслуженина
Заслужени́на. Плата, належна за виконання обов’язків слуги. Господарі не повинні завдавати слугам більшу роботу, як вони на себе приняли; вони повинні обходити ся зі слугами лагідно і людяно і виплачувати їм докладно їх заслуженину (См.-Стоцький, Громада, 15).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.